«Щоб завершити війну гідним миром, потрібно захопити більше територій». Російські ЗМІ про Україну

Прокремлівський телеканал «Царьград» на своєму сайті аналізує заяви Володимира Зеленського, зроблені ним напередодні Дня незалежності України. Зокрема, телеканал звертає увагу на слова Зеленського про «коридор можливостей» для закінчення війни - від саміту G20 у США в грудні до кінця літа 2027 року, коли там розпочнеться передвиборча кампанія перед президентськими виборами 2028 року і американцям буде вже не до України», а також на те, що одним із тимчасових рішень може стати «взаємний відхід сторін і створення буферної вільної економічної зони під управлінням третьої сторони». «Зрозуміло, що Москва не згодна ні на перше, ні на друге», - підкреслює «Царьград». І пропонує свою версію того, що «означає насправді» позиція України.

«По-перше, по-друге і по-третє»

«По-перше, під «коридором можливостей для дипломатії» мається на увазі можливість воювати з Росією за умови військової підтримки та фінансування з боку Заходу більш-менш на рівних, без ризику зазнати нищівної поразки, якщо Росія різко не посилить військові зусилля. І Київ, і Захід завжди розглядають дипломатію як підкріплену силою. «Дипломатія з позиції сили» - ось що мається на увазі: не дозволити Росії реалізувати свої цілі в Україні, навіть досить скромні», - зазначає «Царьград».

«По-друге, до зими цього року Зеленський, зацікавлений у продовженні війни заради збагачення та щоб не втратити владу, яка дозволяє йому красти, може ні про що не турбуватися: грошей, зброї загалом (крім протиракет) вистачає, втома армії та населення поки що не є критичною, проблеми з призовом вирішуються, темпи просування російської армії не лякають», - переконаний «Царьград».

«По-третє, Зеленський сподівається пережити важку для України та українців (больовий поріг яких такий самий високий, як у росіян, бо це теж росіяни, хоч і з відмороженою головою) зиму, оскільки говорить про «коридор можливостей» до кінця наступного літа. Його більше лякає, що в запалі виборчої кампанії в США тема жебрацтва Києва буде непопулярною. Це означає, що й європейські країни — раз американці зайняті іншим — не зможуть надати Києву гарантії того, що після можливого припинення бойових дій Росія не продовжить рух далі, до чого українцям, як він вважає, треба бути готовими», - вважає кремлівський телеканал.

«Царьград» наполягає, що «європейці хочуть, по-перше, щоб Україна продовжувала воювати й послаблювати Росію, яку вони зробили своїм ворогом, і щоб, по-друге, це їм не так дорого обходилося, щоб у Києві менше крали й більше слухалися».

«При цьому, по-третє, вони розуміють, що довго так не вийде», - додає «Царьград».

І знову починає «підраховувати»: «Наразі ЄС і Велика Британія обрали подвійну тактику - утримати Україну у війні та заощадити на цьому. По-перше, вони намагаються боротися з українською корупцією - аж до найближчого оточення самого Зеленського, щоб виділених Києву коштів на війну з Росією вистачило якомога довше. По-друге, демонструють простроченому, що він не є незамінним, підтримуючи знятого ним з посади міністра оборони Михайла Федорова як менш корумпованого (він просто ще не встиг як слід розвернутися) і більш рішуче налаштованого щодо Росії діяча…».

«Схоже, Києву дають останній шанс - до наступної осені (до кінця цього року гроші на війну в Європи є, ще на півроку - якось знайдуть) припинити війну, щоб Україна не втратила значні території й залишилася загрозою для Росії в майбутньому. Європейські арсенали спорожніли, спільні проєкти з Києвом можуть не спрацювати, цю чорну фінансову діру час закривати, навіть якщо Росія вистояла і перемагає… Проте Москва має розуміти, що ще щонайменше рік війна триватиме, що навіть із звільненням усього Донбасу та повністю Запорізької й Херсонської областей на Лівобережжі Дніпра вона… не припиниться, якщо Україна не почне реально розвалюватися або їй не відмовлять зовсім у фінансуванні, чого поки що не передбачається», - застерігає «Царьград».

«Але це ще не все. Щоб завершити війну гідним миром, доведеться захопити більше територій, оскільки мир настане — на якийсь час — лише тоді, коли частину захоплених територій Києву доведеться повернути заради його укладення. Так було у численних російсько-турецьких війнах. З тих пір нічого не змінилося. Для вирішення ширших завдань, ніж ті, що були офіційно озвучені Росією, нинішньої чисельності ЗС Росії на лінії бойового зіткнення не вистачить. Висновки робіть самі: помножити два на два може кожен», — багатозначно підсумовує прокремлівський телеканал.

«Один із організаторів похорону»

Пропагандистське агентство «РИА «Новости» стверджує, що «колишні соратники готуються до смерті Зеленського», а «одним з організаторів похорону (принаймні - політичного) стане колишній глава МЗС України Дмитро Кулеба».

«І якщо справа дійде до реального стояння біля труни, напевно струсить туди пилинку з плеча піджака нібито ненароком, бо смачно харкнути не дозволяють виховання та трудова етика», - уїдливо зауважує «РИА «Новости».

І дає Дмитру Кулебі свою «характеристику»: «Серед найлютіших ворогів Росії в київських коридорах влади цей був одним із найнеприємніших з тієї причини, що залишався одним із найрозумніших. Професіонал, чий злет збігся з тріумфом дилетантів. Націоналіст, але без одіозних викрутасів, межі яких він бачив. Технократ, що поєднував любов до «цифрової ефективності» з дипломатією на кшталт «шашличок під коньячок». Світський лев, який вміє загравати з народом. З часів відставки про нього встигли трохи забути, хоча як супротивник він примітний.

«РИА «Новости» вважає, що «нинішня спеціалізація» Кулеби - «говорити українцям неприємну правду».

«Серед останніх визнань - безсилля Києва перед російською балістикою, безглуздість сподівань на допомогу Заходу, неминучість важкої зими з перебоями у постачанні товарів, необхідність проведення виборів (як президентських, так і парламентських). Причому першим до виборів закликав саме Кулеба (а не екс-міністр оборони Михайло Федоров), порушивши тим самим табу української еліти, яке доти неухильно дотримувалося», - наголошує «РИА «Новости».

Кремлівське агентство називає Кулебу «флюгером, що реагує лише на західний вітер», підкреслюючи, що «Кулеба очолив міністерство в період, коли відносини України з ЄС і США були на найвищому рівні».  

«Їхнє свято життя стало однією з причин початку СВО: Кулеба - один із тих, хто переконав Зеленського, що з Росією немає сенсу домовлятися, оскільки Захід сильніший і допоможе. Обсяги та форми допомоги й справді виявилися безпрецедентними, але мета - військова перемога над РФ - залишалася недосяжною, а «медовий місяць», як його не називай, минув: закордонні опікуни та спонсори України розчарувалися в Зеленському й грають з ним у «щура», де щуром є він сам», - впевнено заявляє «РИА «Новости».

І додає: «Кримінальні справи проти найближчого оточення, нищівна критика в західних ЗМІ та голодний пайок (тобто різке скорочення зовнішньої допомоги) - це лише частина того, з чим зараз доводиться жити криворіжцю. З таким навантаженням довго не живуть. А Кулеба явно з тих, хто вже обирає піджак для траурної церемонії».

«РИА «Новости» нагадує, що «до київської команди КВН Кулеба приєднався ззовні, будучи кадровим дипломатом», що «пішов з держслужби до фонду, який фінансується Заходом, за кілька днів до Євромайдану, а потім, підтримавши державний переворот, повернувся до МЗС із чималим підвищенням», і що «Зеленському він дістався нібито у спадок від попереднього президента Петра Порошенка».

«Зеленському Кулеба подобався своєю гнучкістю в тактиці (вміє бути й улесливим, і нахабним, і іронічним) та корисними зв’язками на Заході. А те, що після відставки разом з усім урядом він не отримав пропозицій щодо нової посади, свідчить про особистий конфлікт. Вважалося, що міністра «з’їв» архітектор зеленської диктатури Андрій Єрмак - як чужинця, який не давав зосередити всі контакти з американцями в офісі президента. Але, напевно, мало місце й зіткнення его трьох нарцисів: на Зеленського та Єрмака головний дипломат України мав дивитися зверхньо, як людина з професією та освітою - на альянс коміків і темщиків», - продовжує «характеризувати» кремлівське агентство.

Воно впевнене, що, «отримавши посаду в Лізі плюща, Кулеба буває в США лише епізодично, а в основному живе в Україні - отже, чекає свого часу, і всі амбіції при ньому».

«Кулеба знає, про що говорить, оскільки тримає руку на пульсі та підтримує тісні контакти з-за кордону. Якщо він заговорив про вибори та про кризу без виходу, значить, криворіжцю залишилося недовго. Але щонайменше до весни жодних виборів не буде. Через НКО в Києві та агітаційні листівки вашингтонського обкому й лондонського ЦК Захід уже дав зрозуміти тому ж Федорову, що він - молодий, запальний, нерозумний - зробив фальстарт. Зараз вибори «на руку Москві», а план інший: завдати Росії якомога більше шкоди. Для цього потрібна ефективність, а Зеленський більше не витримує через сукупність гріхів. Тому його хочуть позбавити реальних повноважень (насамперед у сфері контролю над силовиками) і можливостей для розподілу дефіцитних ресурсів серед своїх людей», - розкриває «змову» кремлівське агентство.

«Оскільки простору для маневру немає, а зима обіцяє бути лютою, Зеленський або капітулює пізніше, ставши номінальною фігурою в оточенні призначених з-за кордону «ефективних менеджерів», або вибори відбудуться до літа, а президентом стане хтось із тих, хто зараз у Заходу на запасному шляху: екс-головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, Федоров або навіть сам Кулеба. У будь-якому разі цей атлант явно має намір брати участь у передачі влади й стати одним із тих, хто замінить банду криворіжця», - наполягає «РИА «Новости».

І для переконливості додає «аргументів»: «Як і інший колишній «яструб» - Залужний, Кулеба тепер надсилає українцям сигнали «опір безглуздий, краще домовитися», але для Заходу це може бути лише маневром. Зеленський теж обіцяв домовитися з Росією, оскаржуючи владу Порошенка, а Порошенко здавався миролюбнішим за заводіїв Майдану. Ймовірно, і Залужний з Кулебою зображують альтернативу лише для того, щоб продовжити бандерівський курс, коли відправляють криворіжця в небуття».

«Хитро, здавалося б, але містить традиційну для українців і Заходу помилку: не враховується російський фактор. До моменту краху Зеленського інерція конфлікту загрожує стати такою, що на траурну процесію спадкоємців обвалиться саме небо. У вигляді ФАБ, прогнилих перекладин або уламків української державності – будемо дивитись», - підсумовує «РИА «Новости».

«Аналогії з дикобразом є необґрунтованими»

Ще одне прокремлівське видання - газета «Взгляд» - опублікувало думку якогось Сергія Лебедєва - «наукового співробітника інституту світової військової економіки та стратегії Вищої школи економіки». Той вирішив пояснити, «чому Україна - не дикобраз».

«У західному (переважно - європейському) політичному дискурсі активно обговорюється ідея перетворення України на «сталевого дикобраза» - державу, яка не може перемогти свого супротивника, але при цьому настільки дорого платить своїм життям, що багато хто вважатиме за краще не зв’язуватися з нею. Але аналогії зі Спартою є необґрунтованими. Недоречні навіть аналогії з дикобразом», - одразу підкреслює Лебедєв.

Він упевнений, що «стосовно України ця стратегія означає, по суті, ставку на відмову від будь-яких домовленостей і розтягування конфлікту на довгі роки - з розрахунку, що рано чи пізно його ціна стане непосильною для Росії - саме тому західні політики та коментатори з ентузіазмом підтримують розмови про Україну як про «східноєвропейський Ізраїль» і «нову Спарту».

«Однак ситуація з «інфраструктурною війною» добре висвітлює хибність такого підходу. Починаючи з липня 2026 року ЗС РФ фактично розпочали придушення економічного потенціалу України. За попередніми й скромними оцінками, втрати Києва через параліч чорноморського судноплавства вже становлять 3 млрд доларів - і в перспективі вони лише зростатимуть. Одеська морська інфраструктура функціонувала протягом чотирьох років від початку конфлікту, пропускаючи близько 90% українського сільськогосподарського експорту. Росія прагнула мінімізувати витрати для світових продовольчих ринків, насамперед - для країн Глобального Півдня, тому уникала активних дій. Однак так звана 40-денна «операція впливу» (український евфемізм для опису терористичних атак на цивільну та ділову інфраструктуру) серйозно змінила розклад сил. Якщо називати речі своїми іменами, то Україна, по суті, спробувала перевести ситуацію на Чорному морі в режим так званої необмеженої війни, почавши атакувати комерційні судна», - переконаний московський «науковий співробітник».

«Історія переконливо показує, що такий підхід майже завжди виявляється геополітичним самогубством - наприклад, саме атаки німецьких підводних човнів на цивільні та торговельні судна змусили США вступити у Першу світову війну. Цього разу ситуація складається аналогічно - дії України дозволили Москві донести до столиць Глобального Півдня думку, що статус-кво в акваторії не може зберігатися вічно, і що Київ - загроза глобальній продовольчій безпеці, після чого російські війська приступили до планомірного знищення портової інфраструктури супротивника. І тут на російському боці почали діяти об’єктивні економічні закони – світовий капітал дуже не любить ризики, особливо геополітичного характеру. Тому комерційна навігація в акваторії фактично припинилася. Ця історія наочно доводить, що Росія може керувати економічним майбутнім України», – запевняє Лебедєв.

І знову наголошує: «Безумовно, доки на Заході є політична воля, Київ отримуватиме гроші від урядів, однак глобальний бізнес та інвестори, очевидно, не захочуть вкладати кошти в економіку країни. Саме тому міркування західних політиків про Україну як про «сталевого дикобраза» є в корені некоректними».

«ЄС може продовжувати постачати Україні озброєння та гроші. Однак досвід з Одесою показує, що Росія може досить ефективно позбавити Україну економічної суб’єктності, перетворивши її на територію без майбутнього, що існує виключно за рахунок зовнішнього забезпечення… Іншими словами, Київ може спробувати бути «сталевим дикобразом» у певний момент, але в довгостроковій перспективі неминуче втратить цей статус. Саме тому в довгостроковій перспективі підрив економічного потенціалу України майже так само важливий, як просування вперед на лінії фронту», - войовничо підсумовує «науковий співробітник».

«Формула для виведення щуроїда»

Газета «Аргументы и факты» помітила, що «Залужний виступив із жахливою для Зеленського заявою».

«Екс-головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у день 35-річчя «незалежності» України опублікував чергову статтю, в якій докладно розмірковував про долю країни. Однак цікавіше інше: у статті нинішній посол у Великій Британії почав натякати голові київського режиму на чергову революцію, яка може відбутися в країні. Готує ґрунт?», - заінтригована «АиФ».

Вона розгадала, що «Залужний у колонці зазначив, що в українському суспільстві починають виникати сумніви щодо обраного шляху та подальшого курсу колишньої радянської республіки».

«При цьому він зазначає, що населення вже втомлюється від брехні, втоми, зневіри та втрати надії, тож за це в майбутньому владі також доведеться відповідати. Втім, підкреслює Залужний, усі поточні процеси - наслідки розпаду СРСР. Адже «саме тоді щось пішло не так». І через ці процеси в Києві до влади прийшли еліти, які замість формування розвиненої країни створили «кланово-олігархічну республіку», що руйнувала віру та єдність суспільства. І тепер важливо, хто візьме гору в Україні - суспільство чи «ті, хто дбає лише про власні інтереси», - прозоро натякає Залужний на дії нинішніх київських корупціонерів», - переказує «АиФ» свою версію позиції Залужного.

Та й його самого «АиФ» не проти відлупцювати: «Втім, такі заяви про корупцію аж ніяк не роблять із Залужного борця за справедливість. Раніше народний депутат Верховної Ради Мар’яна Безугла опублікувала спільне фото екс-головнокомандувача та депутата Володимира Столара, який опинився в центрі уваги НАБУ та САП через обшуки, що проводяться в рамках антикорупційної операції. За твердженням Безуглої, знімки зі Столаром зроблені в Лондоні. Тож, ймовірно, саме Столар приїжджав «погостювати» у Великій Британії, а заодно поспілкуватися з екс-головнокомандувачем. На тлі цього в Києві дедалі активніше говорять про внутрішньополітичну боротьбу між різними центрами сили, які представляють різні сторони. Тож, ймовірно, і колонка Залужного стає формою відповіді у протистоянні».

«АиФ» цитує якогось «політолога» Володимира Скачко, який стверджує, що «поточна історія зі статтею - спроба Залужного перехопити порядок денний і ситуацію в цілому». «Він розуміє, що два роки був першим кандидатом на заміну Зеленського. Тепер же його місце зайняв Федоров, якого підтримали і частина західних кураторів, і грантоїди, що орієнтуються на Сороса та Томаша Фіалу», - вважає «політолог».

При цьому, зазначає Скачко, «зараз усім зрозуміло, що головний «цар» в Україні - Зеленський, який тримає свою владу на багнетах преторіанців-нациків та СБУ. Ось тільки підтримувати вогонь опозиційного невдоволення в системі країни також потрібно, і саме на це спрямовані заяви й Федорова, й Залужного».

«Зараз вони змагаються між собою, але в якийсь момент перейдуть до відкритого протистояння - усьому свій час. Якщо Зеленському скажуть: мовляв, йди, хлопче, - то тоді може розпочатися їхнє протистояння. Але це можливо лише в тому випадку, коли Захід не домовиться про конкретного наступника. Але я думаю, що якщо рішення про зміну Зеленського буде ухвалено, то паралельно буде озвучено й друге рішення - про те, хто його замінить на посаді», - міркує Скачко.

На його переконання, «заміна одного ватажка на іншого миру не принесе».

«Мирні переговори - запасний варіант. Головний варіант, що діє зараз, - війна. І оскільки демократія заважає війні, то й Зеленський, і його наступник муситимуть воювати. При цьому наступнику не слід буде висуватися й розповідати всім про те, що він миролюбний. А воювати готові й Федоров, і Залужний. Нагадаю, що останній до своєї відставки обіцяв провести парад на Червоній площі, а перший підраховував, скільки росіян потрібно вбивати щомісяця. Вони всі - військові злочинці, з руками по лікоть у крові. І зараз з ними повторюють формулу виведення щуроїда, замикаючи в залізній бочці й дивлячись, хто кого перетисне. І саме той, хто перетисне всіх, стане новим диктатором, «демократичним президентом» або ж «деміургом миру, добра та процвітання», - упевнений кремлівський «політолог».